ВГОРУ

Нотаріус – корисно знати

Хто такий нотаріус

Хто може бути нотаріусом згідно законодавства України

Історія виникнення

Перелік нотаріальних дій

Хто такий нотаріус

Нотаріус – законодавчо уповноважена особа, в компетенцію якої входить вчинення нотаріальних дій.

Система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України “Про Нотаріат”, з метою надання їм юридичної вірогідності, складають Нотаріат України.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, або займаються приватною нотаріальною діяльністю. Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Хто може бути нотаріусом згідно законодавства України

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту,володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Історія виникнення

У Стародавньому Римі ще в період республіки (приблизно ІІІ ст. до н.е.) з’являються особи, обов’язком яких було підведення правового випадку під ту чи іншу формулу (в древньоримському праві панував суворий формалізм, а тому дотримання формул було обов’язковим для всіх, хто звертався у судові установи).

До таких осіб належали передусім численні писарі. Частина з них перебувала на службі при посадових особах римського управління і суду. В період імперії такі писарі почали об’єднуватись у канцелярії при римських магістратах із складною бюрократичною організацією.

Поряд із офіційними, існували приватні писарі, які відігравали роль своєрідних власних юрисконсультів у приватних осіб і, будучи, як правило, рабами останніх, надавали їм допомогу своїми юридичними знаннями. Згодом виник ще окремий клас вільних людей – табеліонів, які, не перебуваючи на державній службі, займалися у вигляді вільного промислу складанням юридичних актів і судових документів та отримували за це винагороду, передбачену законом. Свою діяльність вони здійснювали в конторах, що знаходились у визначених публічних місцях.

Поряд із світським інститутом табеліонів, що з плином часу отримував дедалі більшого поширення, у сфері християнської церкви виникає аналогічна йому установа – нотаріат. Спочатку (приблизно ІІІ ст. н. е.) при єпископах, а згодом – потім і при абатах і інших церковних урядниках під час їх бесід із народом були присутні спеціальні особи (нотаріуси), зобов’язані записувати такі бесіди і складати протоколи. Згодом церковна влада почала впроваджувати цей інститут і у світське життя шляхом призначення окремих нотаріусів для мирян.

Перелік нотаріальних дій

Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

  1. посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);
  2. вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
  3. видають свідоцтва про право на спадщину;
  4. видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;
  5. видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
  6. видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;
  7. провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;
  8. видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;
  9. накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;
  10. засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
  11. засвідчують справжність підпису на документах;
  12. засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
  13. посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;
  14. посвідчують факт, що фізична особа є живою;
  15. посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;
  16. посвідчують час пред’явлення документів;
  17. передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;
  18. приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
  19. вчиняють виконавчі написи;
  20. вчиняють протести векселів;
  21. вчиняють морські протести;
  22. приймають на зберігання документи.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

Залишіть коментар

Ваш email ніколи не буде опубліковано.

Ви можете викоистати HTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>